1. Словник української мови в 11 томах

капарство

КАПА́РСТВО, а, с., розм., рідко.

1. зневажл. Погана праця; партацтво.

[Завадський:] Роботою не всі догодили. Одним словом, капарство вийшло (Фр., IX, 1952, 374).

2. Злиденне, нужденне життя; злидні.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капарство — Капа́рство: — неакуратна, несумлінна робота [IX] — нехлюйство, несумлінна робота [24] Словник з творів Івана Франка
  2. капарство — капа́рство іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. капарство — -а, с., розм., рідко. 1》 зневажл. Погана праця; партацтво. 2》 Злиденне, нужденне життя; злидні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. капарство — капа́рство 1. погано, недбало виконана робота (м, ср) 2. безлад, бруд, недбальство (Лучук) (м, ср, ст)|| = байзель ◊ моска́льське капа́рство цілковитий безлад, занедбаність (Лучук) (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. капарство — БІДУВА́ННЯ (бідне, нужденне життя; стан бідного), КАПА́РСТВО зах. Словник синонімів української мови
  6. капарство — Капарство, -ва с. 1) Жалкая жизнь. 2) Плохая работа. Желех. Словник української мови Грінченка