катаклізм
КАТАСТРО́ФА (раптове лихо, подія з трагічними наслідками, тяжке потрясіння тощо); КРАХ (цілковита невдача, провал у чомусь); КАТАКЛІ́ЗМ книжн. (різкий перелом, руйнівний переворот у природі, суспільстві). — Поки війну нам офіціально не оголошено, втручання європейської дипломатії ще може відхилити катастрофу (З. Тулуб); Марина ще не вірила, що настав крах її мріям, усім сподіванням (Л. Дмитерко); Останнє обледеніння, яке викликало в природі значні катаклізми, більшість учених пояснює земними причинами. Головна з них — вулканічна діяльність (з журналу).
Словник синонімів української мови