катаклізм
КАТАКЛІ́ЗМ, у, ч.
1. геол. Руйнівні зміни на великих територіях земної поверхні під впливом атмосферних чи вулканічних процесів.
Наша Земля, яка є звичайним планетним тілом, також повинна була переживати періоди могутніх вулканічних катаклізмів (з наук.-попул. літ.);
Розрахунки розрахунками, але проти могутніх катаклізмів, що призводять до руйнування й виникнення цілих континентів, не встоять жалюгідні утвори людських рук (М. Дашкієв);
Навіть космічні тіла свідчать те саме – зіткнення галактик, вибухи планет та зірок, грандіозні небесні катаклізми (О. Бердник).
2. перен. Раптові руйнівні зміни у соціальному житті; катастрофа.
Палії війни отруйними руками Готують світові кривавий катаклізм (М. Рильський);
Не до світових катаклізмів йому, коли перед ним зустріч з рідним домом, з сім'єю (Олекса Ізарський);
Незважаючи на катаклізми війни, у Потсдамі ще й досі збереглося чимало своєрідних бюргерських будиночків із гостроверхими дахами (О. Шугай).
Словник української мови (СУМ-20)