катаклаз
КАТАКЛА́З, у, ч., геол.
Деформація і подрібнення мінералів усередині гірської породи, зумовлені тектонічними рухами.
Жильне виповнення тріщин особливо розвинуте у зонах катаклазу й тектонічної тріщинуватості в гранітах Коростенського плутону (з наук. літ.);
Геологи шукали в гранітах, гнейсах і мігматитах ознак тектонічних переміщень, тертя, катаклазу. Та все було покрите з поверхні суглинками, чорноземним ґрунтом (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)