катакомба —
(-и) ж.; мол.; зневажл. Неохайна вокзальна повія. ПСУМС, 31.
Словник жарґонної лексики української мови
катакомба —
ПЕЧЕ́РА (порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні), СКЛЕП рідше, ВЕРТЕ́П церк., уроч., ЯСКИ́НЯ діал.; ПІДЗЕМЕ́ЛЛЯ, КАТАКО́МБА (природна або штучна підземна галерея з одним або кількома виходами); ГРОТ (перев.
Словник синонімів української мови
катакомба —
КАТАКО́МБА див. катако́мби.
Словник української мови в 11 томах
катакомба —
(італ. < лат. — підземна гробниця) 1. Природне або штучне підземелля, яке у різні періоди та у різних народів призначалося для таємних сполучень між спорудами, а також для видобутку будівельного каменя.
Архітектура і монументальне мистецтво