квартира
КВАРТИ́РА (частина житлового будинку з окремим ходом), ПОМЕ́ШКАННЯ, КВАТИ́РА розм., ХА́ТА розм. — Квартира директора, — доповів Шухновський. Мені навіть і на думку не спадало, що маю жити в такому просторому помешканні (Ю. Збанацький); — Це ти наймаєш кватиру? — спитав Власов, обдивляючись хату (Панас Мирний); Хата наша — дві кімнатки — нічого собі. На другому поверсі (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови