Словник синонімів української мови

кипіння

НАПРУ́ЖЕННЯ (стан посиленої, інтенсивної діяльності кого-, чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, КИПІ́ННЯ підсил. поет., ГАРЯ́ЧКА підсил. розм. Великі поети, художники народжуються в часи найбільших історичних змагань і напруження сил народу (О. Корнійчук); В трудовому чабанському сезоні стрижіння — це робота найвищої напруги (О. Гончар); Щодня якась поквапна напруженість, спішність, невідкладність (І. Ле); У змаганні, у кипінні Шахтарів лунає крок (С. Крижанівський); Почалася справжня будівнича гарячка (І. Ле).

ПРИ́СТРАСТЬ (сильне, нестримне у своєму вияві почуття), ПАЛ, ГОРІ́ННЯ, ЖАР, ЖАГА́, ВОГО́НЬ, ПОЖЕ́ЖА, КИПІ́ННЯ, ЗАГА́РА діал. Коли юрби всідали, стояв на дворі й на сходах лемент і ще тримався перші хвилини й у вагоні. А потім наставала тиша. Пристрасті гасли, голоси притихали до шепоту (І. Багряний); Денис говорив з таким палом, з таким гарячим почуванням, що молода дівчина і стривожилась, і трохи злякалась (І. Нечуй-Левицький); Перше кохання, перше горіння, В кожного в серці ти є... Я із нетлінного виклав каміння Перше кохання своє (М. Нагнибіда); Ехо, німфа безсонна, блукала по луках Пенея. Феб, як побачив її, жаром до неї зайнявсь (переклад М. Зерова); Велику жагу він мав до того вчення, та що вдієш? (Панас Мирний); (Кречет:) Не знаєш ти про мої безсонні ночі... Коли вогонь шукання гасне... холоне серце від утоми... (О. Корнійчук); Здивований вчений ніяк не міг зрозуміти, як це з такої дослідницької, зовсім наукової доповіді спалахнула така пожежа пристрастей (Д. Бузько); Він хотів був цьому панові сказати ще щось, але промовчав, лиховісно тамуючи кипіння гніву (О. Ільченко); Корнієвич притиснув руку дівчини до уст так міцно, з такою загарою (Олена Пчілка).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. кипіння — кипі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. кипіння — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. кипіти 1), 2). 2》 перен.Бурхливий рух, діяльність. 3》 чого, перен. Бурхливий вияв яких-небудь почуттів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кипіння — КИПІ́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. кипі́ти 1, 2. – Щось хочете сказати? – Хочу, – відповіла мати, здіймаючи з країв мідного таза рожеву, тремтливу від кипіння пінку (А. Шиян); Шум кипіння антифризу нагадував шипіння колонок ..  Словник української мови у 20 томах
  4. кипіння — Бурхливий перехід рідини в газоподібний стан, під час якого рідина випаровується у всьому своєму об'ємі; відбувається при певній, постійній для даної речовини, темп. (залежній від тиску), т.зв. темп. кипіння.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. кипіння — Кипі́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кипіння — КИПІ́ННЯ, я, с. 1. Дія та стан за знач. кипі́ти 1, 2. — Щось хочете сказати? — Хочу,— відповіла мати, здіймаючи з країв мідного таза рожеву, тремтливу від кипіння пінку (Шиян, Баланда, 1957, 181)...  Словник української мови в 11 томах
  7. кипіння — Кипі́ння, -ня с. Кипѣніе. Дещо.  Словник української мови Грінченка