класичний
АНТИ́ЧНИЙ (який стосується давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін.), КЛАСИ́ЧНИЙ, ДРЕ́ВНІЙ рідше. У Північному Причорномор'ї розвивалася антична культура, що збагатила культуру місцевих племен, які донесли її кращі традиції аж до часів Київської Русі (з журналу); Слухав Іван лекції з класичної філології у професора Венцлавського (П. Колесник); Останнім часом трохи мов поправивсь (Микось) по древніх мовах (Леся Українка).
ПРА́ВИЛЬНИЙ (який задовольняє правила пропорції та симетрії), ПРОПОРЦІ́ЙНИЙ, СТРО́ГИЙ, РЕГУЛЯ́РНИЙ, ДОМІ́РНИЙ, ПРА́ВИЙ заст.; КЛАСИ́ЧНИЙ (про риси обличчя, будову тіла — який нагадує зразки старогрецького і римського мистецтва). Коли Христолобенко говорить, то наша увага мимоволі зосереджується на його обличчі — з правильними рисами, на розумних очах (Є. Гуцало); Пропорційної форми красива чоловіча голова в профіль просто приємно вражала (І. Ле); У навоскованому паркеті відбиваються високі готичні крісла й строгі лінії склепінь (З. Тулуб); Через дуже регулярні, але холодні пружки лиця ані кришки не просвічується людська душа (І. Нечуй-Левицький); Праві очерти лиця мали артистичну тонкість (Олена Пчілка); Профіль був у неї, справді, чисто класичний (О. Кобилянська).
Словник синонімів української мови