клинчастий —
клинча́стий прикметник
Орфографічний словник української мови
клинчастий —
-а, -е. Формою, виглядом схожий на клин (у 1-3 знач.). Клинчастий ковальський міх.
Великий тлумачний словник сучасної мови
клинчастий —
КЛИНЧА́СТИЙ, а, е. Схожий на клин (у 2 знач.). І дня краєчок відбивало море, і заганявся стрімко кипарис клинчастим вістрям в небо ще прозоре (П. Мовчан); Ребра хрестового склепіння укріплює арка з тесаних клинчастих каменів (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
клинчастий —
КЛИНЧА́СТИЙ, а, е. Формою, виглядом схожий на клин (у 1-3 знач.). Клинчастий ковальський міх.
Словник української мови в 11 томах
клинчастий —
Клинчастий, -а, -е Клиновидный. клинчасті — о вышивкахъ въ Галиціи. Kolb. І. 48.
Словник української мови Грінченка