клинчастий

КЛИНЧА́СТИЙ, а, е.

Схожий на клин (у 2 знач.).

І дня краєчок відбивало море, і заганявся стрімко кипарис клинчастим вістрям в небо ще прозоре (П. Мовчан);

Ребра хрестового склепіння укріплює арка з тесаних клинчастих каменів (з навч. літ.);

Поглинальні елементи еквівалентів антен бувають клинчастої, східчастої або конусоподібної форми (із журн.).

Значення в інших словниках

1. клинчастий — клинча́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. клинчастий — -а, -е. Формою, виглядом схожий на клин (у 1-3 знач.). Клинчастий ковальський міх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клинчастий — КЛИНОПОДІ́БНИЙ, КЛИНУВА́ТИЙ, КЛИНЦЮВА́ТИЙ, КЛИНКУВА́ТИЙ, КЛИНЧА́СТИЙ.  Словник синонімів української мови
4. клинчастий — КЛИНЧА́СТИЙ, а, е. Формою, виглядом схожий на клин (у 1-3 знач.). Клинчастий ковальський міх.  Словник української мови в 11 томах
5. клинчастий — Клинчастий, -а, -е Клиновидный. клинчасті — о вышивкахъ въ Галиціи. Kolb. І. 48.  Словник української мови Грінченка