кляснути

ПЛЕСКА́ТИ (у долоні), СПЛЕ́СКУВАТИ, ЛЯ́СКАТИ, КЛЯ́СКАТИ діал., ЛА́ДКАТИ дит. — Док.: сплесну́ти, ля́снути, кля́снути. Маленька Галя плескала з радості, дивлячись на картини (П. Козланюк); — Боже, який чарівний, небеський спів!.. — сплеснула руками пані Олександра, як сплескувала колись його Оксана, його зоря... (Вас. Шевчук); Дівчинка зраділо ляскає в долоні і заливається зо сміху (М. Чабанівський); Лідка ладкає в ладусі (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. кляснути — кля́снути дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. кляснути — -ну, -неш, док., діал. Однокр. до кляскати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кляснути — КЛЯ́СНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до кля́скати. Кляснуло хлоп'я в долоні й так погоже, весело засміялось (М. Коцюбинський); [Круста:] Та тільки нащо ж там раба шукати?...  Словник української мови у 20 томах
4. кляснути — КЛЯ́СНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до кля́скати. Біс перистий свиснув, кляснув,— Аж кінь вже басує (Г.-Арт., Байки.., 1958, 72); Кляснуло хлоп’я в долоні й так погоже, весело засміялось (Коцюб., І, 1955 у 460).  Словник української мови в 11 томах