кляснути
КЛЯ́СНУТИ, ну, неш, док., діал.
Однокр. до кля́скати.
Кляснуло хлоп'я в долоні й так погоже, весело засміялось (М. Коцюбинський);
[Круста:] Та тільки нащо ж там раба шукати? Ось я пучками клясну – прийде й сам (Леся Українка);
Біс перистий свиснув, кляснув, – Аж кінь вже басує (П. Гулак-Артемовський).
Словник української мови (СУМ-20)