1. Словник української мови у 20 томах

кляснути

КЛЯ́СНУТИ, ну, неш, док., діал.

Однокр. до кля́скати.

Кляснуло хлоп'я в долоні й так погоже, весело засміялось (М. Коцюбинський);

[Круста:] Та тільки нащо ж там раба шукати? Ось я пучками клясну – прийде й сам (Леся Українка);

Біс перистий свиснув, кляснув, – Аж кінь вже басує (П. Гулак-Артемовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кляснути — кля́снути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. кляснути — -ну, -неш, док., діал. Однокр. до кляскати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кляснути — ПЛЕСКА́ТИ (у долоні), СПЛЕ́СКУВАТИ, ЛЯ́СКАТИ, КЛЯ́СКАТИ діал., ЛА́ДКАТИ дит. — Док.: сплесну́ти, ля́снути, кля́снути. Маленька Галя плескала з радості, дивлячись на картини (П. Козланюк); — Боже, який чарівний, небеський спів!.. Словник синонімів української мови
  4. кляснути — КЛЯ́СНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до кля́скати. Біс перистий свиснув, кляснув,— Аж кінь вже басує (Г.-Арт., Байки.., 1958, 72); Кляснуло хлоп’я в долоні й так погоже, весело засміялось (Коцюб., І, 1955 у 460). Словник української мови в 11 томах