книгозбір

БІБЛІОТЕ́КА (заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін.; певна кількість книжок, дібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін.), КНИГОЗБІ́РНЯ, КНИГОЗБІ́Р заст. рідко. Районна бібліотека у Великополовецькому районі єсть, та не завадило б, коли б кожний колгосп мав би й свою книгозбірню (Остап Вишня); А тепер от на тім тижні я вертаю з села в Софію і там буду собі писати і гребтись в дядьковій бібліотеці (Леся Українка); Якщо він.. надумає саме в ці дні переїздити на новосілля, то ви з великою охотою пособите йому скласти книгозбірню (Л. Яновська); Працюючи в книгозборі, він дожидався свого товариша (Б. Грінченко).

Значення в інших словниках

1. книгозбір — книгозбі́р іменник чоловічого роду бібліотека рідко  Орфографічний словник української мови
2. книгозбір — -бору, ч., заст. Бібліотека.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. книгозбір — КНИГОЗБІ́Р, бо́ру, ч., заст. Бібліотека. Він уже поперечитував їх [книжок] багато з дядькового книгозбору (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
4. книгозбір — КНИГОЗБІ́Р, бо́ру, ч., заст. Бібліотека. Він уже поперечитував їх [книжок] багато з дядькового книгозбору (Гр., II, 1963, 15).  Словник української мови в 11 томах
5. книгозбір — Книгозбір, -збо́ру м. Библіотека. В книгозборі батька Тараса. Ном. II.  Словник української мови Грінченка