книгозбір

БІБЛІОТЕ́КА (заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін.; певна кількість книжок, дібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін.), КНИГОЗБІ́РНЯ, КНИГОЗБІ́Р заст. рідко. Районна бібліотека у Великополовецькому районі єсть, та не завадило б, коли б кожний колгосп мав би й свою книгозбірню (Остап Вишня); А тепер от на тім тижні я вертаю з села в Софію і там буду собі писати і гребтись в дядьковій бібліотеці (Леся Українка); Якщо він.. надумає саме в ці дні переїздити на новосілля, то ви з великою охотою пособите йому скласти книгозбірню (Л. Яновська); Працюючи в книгозборі, він дожидався свого товариша (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книгозбір — книгозбі́р іменник чоловічого роду бібліотека рідко Орфографічний словник української мови
  2. книгозбір — -бору, ч., заст. Бібліотека. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. книгозбір — КНИГОЗБІ́Р, бо́ру, ч., заст. Бібліотека. Він уже поперечитував їх [книжок] багато з дядькового книгозбору (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
  4. книгозбір — КНИГОЗБІ́Р, бо́ру, ч., заст. Бібліотека. Він уже поперечитував їх [книжок] багато з дядькового книгозбору (Гр., II, 1963, 15). Словник української мови в 11 томах
  5. книгозбір — Книгозбір, -збо́ру м. Библіотека. В книгозборі батька Тараса. Ном. II. Словник української мови Грінченка