книгогриз
КНИГОЛЮ́Б (любитель книжок, знавець і колекціонер рідкісних і цінних видань), БІБЛІОФІ́Л, КНИ́ЖНИК, ГРАМОТІ́Й розм.; БІБЛІОМА́Н, КНИГОГРИ́З ірон. (людина, яка надмірно захоплюється книжками). Дмитро Гордійович великий книголюб, він часто навідується в міську бібліотеку (Є. Гуцало); Лесі раптом уявилося, що це Михайло Федорович, пристрасний бібліограф і бібліофіл, вчитується у Франкові про неї слова (М. Олійник); В особі Макара було дивне і рідке сполучення книжника і спортсмена (Ю. Смолич); Великий був грамотій григорівський садівник Кривенко, не шкодував він грошей на книжки (Д. Бедзик); — То я книжками так натовк свої валізи: я такий самий нещасний бібліоман, як мій батько (Т. Масенко); Ти написав томів із сотню, книгогризе (Словник Б. Грінченка).
Значення в інших словниках
- книгогриз — книгогри́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- книгогриз — -а, ч. 1》 Комаха з ряду сіноїдів, що розмножується в старих паперах, книжках; книжкова воша. 2》 перен., ірон. Те саме, що буквоїд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- книгогриз — КНИГОГРИ́З, а, ч. 1. Комаха з ряду сіноїдів, що розмножується в старих паперах, книгах; книжкова воша. Книгогризи можуть псувати гербарії, зоологічні колекції та старовинні книги (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- книгогриз — КНИГОГРИ́З, а, ч. 1. Комаха з ряду сіноїдів, що розмножується в старих паперах, книжках; книжкова воша. 2. перен., ірон. Те саме, що буквої́д. — Не хочу, щоб такою [тривалою] відпусткою моя праця була принижена!... Словник української мови в 11 томах
- книгогриз — Книгогриз, -за м. Презрительно: книжникъ, вѣчно возящійся съ книгами. Ти написав томів із сотню, книгогризе. К. Дз. 52. Словник української мови Грінченка