1. Великий тлумачний словник сучасної мови

книгогриз

книгогри́з

-а, ч.

1》 Комаха з ряду сіноїдів, що розмножується в старих паперах, книжках; книжкова воша.

2》 перен., ірон. Те саме, що буквоїд.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книгогриз — книгогри́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. книгогриз — КНИГОГРИ́З, а, ч. 1. Комаха з ряду сіноїдів, що розмножується в старих паперах, книгах; книжкова воша. Книгогризи можуть псувати гербарії, зоологічні колекції та старовинні книги (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. книгогриз — КНИГОЛЮ́Б (любитель книжок, знавець і колекціонер рідкісних і цінних видань), БІБЛІОФІ́Л, КНИ́ЖНИК, ГРАМОТІ́Й розм.; БІБЛІОМА́Н, КНИГОГРИ́З ірон. (людина, яка надмірно захоплюється книжками). Словник синонімів української мови
  4. книгогриз — КНИГОГРИ́З, а, ч. 1. Комаха з ряду сіноїдів, що розмножується в старих паперах, книжках; книжкова воша. 2. перен., ірон. Те саме, що буквої́д. — Не хочу, щоб такою [тривалою] відпусткою моя праця була принижена!... Словник української мови в 11 томах
  5. книгогриз — Книгогриз, -за м. Презрительно: книжникъ, вѣчно возящійся съ книгами. Ти написав томів із сотню, книгогризе. К. Дз. 52. Словник української мови Грінченка