ковтнути
ВДИХА́ТИ (дихаючи, наповнювати легені повітрям, газом, парою тощо), ВДИ́ХУВАТИ рідше; ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ), ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), КОВТА́ТИ, ЛОВИ́ТИ, ХАПА́ТИ, СХО́ПЛЮВАТИ (перев. у спол. із сл. повітря). — Док.: вдихну́ти, ввібра́ти (увібра́ти), втягну́ти (утягну́ти), втягти́ (утягти́), протягну́ти, потягти́ (потягну́ти), ковтну́ти, вхопи́ти (ухопи́ти), схопи́ти. Відпочити сів І вдихаю радісно пахощі полів (Д. Павличко); На повні грудивдихував вологу (Л. Первомайський); Терезка сиділа мовчки, з насолодою вбираючи в себе міцне повітря (М. Томчаній); Повними грудьми втягаючи в себе морозне повітря, подався Семен дорогою ген за село (М. Коцюбинський); Всі троє посідали перед вогнищем і, нервово втягуючи в себе.. пахощі, неспокійно вертять головами (В. Козаченко); Я кинувся до вікна, широко відчинив його, почав жадібно ковтати свіже повітря (Я. Гримайло); Ловив грудьми холодне повітря (М. Коцюбинський); Всміхався в простори й жадно хапав легенями весняне повітря (А. Головко).
ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм., ПЕРЕКИДА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., БА́ХКАТИ розм. (перев. про алкогольні напої); НАДПИВА́ТИ, ВІДПИВА́ТИ, ПРИГУ́БЛЮВАТИ розм. (невелику кількість); ПОПИВА́ТИ (потроху, не поспішаючи); ВИДУВА́ТИ розм., ВИДУ́ДЛЮВАТИ розм. (багато або все й пожадливо); ВИСМО́КТУВАТИ розм. (повільно); ПОХМЕЛЯ́ТИСЯ (випивати спиртного повторно, на другий день). — Док.: ви́пити, спи́ти, ви́хилити, ви́сушити, осуши́ти, ви́цідити, пропусти́ти, напи́ти, перехили́ти, розпи́ти, переки́нути, ба́хнути, ви́тягти розм. ви́тягнути розм. теле́пнути фам. роздави́ти фам. сми́кнути фам. перепусти́ти, проковтну́ти розм. ковтну́ти розм. врі́зати (урі́зати) розм. надпи́ти, відпи́ти, пригу́бити, ви́дути, ви́дудлити, ви́смоктати, похмели́тися. Збивши кокосового горіха, я випивав з нього молоко (Ю. Яновський); О. Федір підходив інколи до шафи й вихиляв келишок (С. Скляренко); Він за один ковток чималий водянчик так і висушив (Г. Квітка-Основ'яненко); Не втерпів соблазна окаянної і.. осушив одну (чарку) (Я. Баш); Раз на тиждень Софрон ішов.. пограти в кості та пропустити склянку коктейлю (Н. Рибак); Перепустити по чарці; — Продав (ґрунт).. Вже другий тиждень напиває десь у Дрогобичі (І. Франко); Петро з Василем перехиляють горілку, морщать обличчя (І. Чендей); Перед тим, як вирушити далі, розпивають шампанське (О. Гончар); Шефи по одній маленькій перекинули та й .. сказали, що їм і так дуже приємно з нами посидіти (Є. Кравченко); Витягли самотужки по носатці тернівки (Г. Квітка-Основ'яненко); Телепнули ми по красовулі, не кожен і закусив (А. Свидницький); — Може, почекаємо? Скоро Палажка на обід прийде. Півлітру роздавимо... (Є. Кравченко); Випили по чарці паничі й закусили, а за паничами ковтнули по чарці молодиці (І. Нечуй-Левицький); Христя надпила трохи (тернівки) і постановила (Панас Мирний); Жінка теж відмовилась від горілки, відпила трохи свого вина й запропонувала мені (О. Досвітній); — За здоров'я шановного гостя хоч пригуб, — сказала матушка, подаючи дочці чарку (І. Нечуй-Левицький); Обпивайло як узяв пити, все до каплі видув (з фольклору); А ви знаєте, як видудлиш глечик гарячого молока — жоден мороз не страшний... (С. Ковалів); Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку (І. Нечуй-Левицький).
КОВТА́ТИ (рухом мускулатури горла проштовхувати щось з порожнини рота в стравохід і шлунок; пити або їсти що-небудь), ПРОКО́ВТУВАТИ, ЛИГА́ТИ розм., ЛИ́КА́ТИ діал.; ГЛИТА́ТИ (жадібно, квапливо); ЗАКО́ВТУВАТИ (кількома або багатьма ковтальними рухами); ПОКОВТА́ТИ (все або багато чого-небудь). — Док.: ковтну́ти, проковтну́ти, лигну́ти, ли́кну́ти, глитну́ти, заковтну́ти, поковтну́ти. Попенко, як горобець, ковтав-глитав, запихався, розглядаючи на всі боки, наче злодій (Панас Мирний); Попросив напиться. Принесли кухлик, ледве проковтнув, — так мені горло здавило (О. Стороженко); Радувався (Тріщин), що вдалося йому ликнути вже раз м'ясо (Лесь Мартович). — Пор. 1. ї́сти.
Словник синонімів української мови