коли-небудь
БУ́ДЬ-КОЛИ (у будь-який час), АБИ́КОЛИ, ПОВСЯКЧА́С, ХОЧ КОЛИ́ розм.; КОЛИ́ ЗАВГО́ДНО розм., КОЛИ́-БУДЬ розм. рідше, КОЛИ́-ПОПА́ЛО (КОЛИ́ ПОПАДЕ́) розм., КОЛИ́ ХО́ЧЕШ (ХО́ЧЕТЕ і т. ін.) розм., КОЛИ́ ПРИЙШЛО́СЯ (КОЛИ́ ПРИ́ЙДЕТЬСЯ) розм. рідше, КОЛИ́ Б (ТО (ТАМ)) НЕ БУЛО́ (НЕ БУ́ДЕ) розм. (будь-коли без розбору). Він звелів січовій кінноті.. відбити охоту у князя Вишневецького будь-коли дражнити справжню армію (І. Ле); — О, я готова стати тобі до помочі повсякчас! — сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький); Це були виключно вірші. Рада переписувала їх старанно і могла читати напам'ять коли завгодно й у необмеженій кількості (Ю. Яновський). — Пор. за́вжди́, коли́-не́будь.
КОЛИ́-НЕ́БУДЬ (у який-небудь час у майбутньому), КОЛИ́СЬ, КОЛИ́. Я малював дома і брав приватні уроки малювання, мріючи коли-небудь потрапити в Академію художеств хоч вільним слухачем (О. Довженко); Зустріну я тебе як друга, Якщо зустрінемось колись (Л. Дмитерко); — Прощай! — сказав Осел, — навідайсь ще коли (Л. Глібов). — Пор. бу́дь-коли.
Словник синонімів української мови