колосок
КО́ЛОС (суцвіття більшості злаків), КОЛОСО́К, КОЛОСИ́НА розм. Колос колосу киває, Колос колосу співає (М. Чернявський); Які здоровецькі колоски! І яка їх сила! Як їх густо та рясно! Колосок черкається об колосок. Колоски ніби лізуть з розлогих переярків на горби, на взгір'я (І. Нечуй-Левицький); Ну ж бо на повну силу Руку потисни часу, Спілу, мов колосину, Зерном важку, пальчасту (В. Бичко).
Словник синонімів української мови