корабел

КОРАБЛЕБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́ЛЬНИК, СУДНОБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́Л розм. — Я дуже люблю фізику, — каже Леся, — адже не можна бути кораблебудівником, не знаючи фізики (О. Іваненко); Будинок цей звів колись.. Ярема Ярило, давно забутий, а славний у ті часи майстер на всячину, що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (О. Ільченко); Суднобудівники перед спуском судна на воду прикрашають його носову частину вінками та гірляндами з хвої (з журналу); Ще одно судно, збудоване київськими корабелами, готується до відправки в порт постійної прописки — Керч (з газети).

Значення в інших словниках

1. корабел — корабе́л іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. корабел — -а, ч. Те саме, що суднобудівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корабел — КОРАБЕ́Л, а, ч. Те саме, що суднобудівни́к. Судно на підводних крилах .. було добре знайоме корабелам (В. Собко); Всі корабели зібралися по той бік причалу довкола отамана біля купи велетенських кітвиць, які стояли стійма (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. корабел — КОРАБЕ́Л, а, ч. Те саме, що суднобудівни́к. Судно на підводних крилах.. було добре знайоме корабелам Жовтневого заводу (Собко, Матв. затока, 1962, 57); Величезних успіхів у комуністичному будівництві досягли трудящі Херсонщини в післявоєнний період.  Словник української мови в 11 томах