короткозорий
КОРОТКОЗО́РИЙ (про очі, людину — який погано бачить на далекій відстані), БЛИЗЬКОЗО́РИЙ, КУЦОЗО́РИЙ розм., НИЗЬКОЗО́РИЙ заст., НИЗЬКОО́КИЙ заст. Романенко прижмурив короткозорі очі (С. Журахович); За чорною книжковою полицею щось грюкнуло, і з-за неї вихилилася мала постать короткозорого Шибая (Мирослав Ірчан); Низько схилив (чоловік) голову над столом, як це роблять близькозорі люди, і щось старанно писав (О. Копиленко); Випливали на старі низькозорі очі двоє дорогих сумовитих самоцвітів (С. Васильченко); Увійшов отець Єремія, сухий, як опеньок, низькоокий (І. Нечуй-Левицький).
НЕПЕРЕДБА́ЧЛИВИЙ (нездатний правильно передбачити щось); НЕДАЛЕКОГЛЯ́ДНИЙ, НЕДАЛЕКОЗО́РИЙ, НЕПРОЗОРЛИ́ВИЙ, КОРОТКОЗО́РИЙ підсил. (нездатний передбачити, розрахувати хід подій, перспективи розвитку чого-небудь). Ти справді, мій друже, якийсь нерозважний, Непередбачливий ти, що йдеш на бенкет товариський Без Заповіту в кишені (М. Зеров); — Досі недалекоглядні наші вожді не надавали цьому (питанню про землю) значення, — Врангель нахмурився — видно, ненависна тінь Денікіна промайнула в цю мить перед ним (О. Гончар); І вітри, і дощі проходили повз мене, Лунали голоси з низин і з верховин.. А я, сучасності короткозорий син, Котився по життю глухим перекотиполем (М. Рильський). — Пор. 1. необа́чний.
Словник синонімів української мови