красномовний
БАГАТОЗНА́ЧНИЙ (який містить у собі натяк на що-небудь важливе, істотне), ПРОМО́ВИСТИЙ, КРАСНОМО́ВНИЙ, БАГАТОМО́ВНИЙ рідше; ЗНАЧУ́ЩИЙ, ЗНАЧЛИ́ВИЙ рідше (звичайно про погляд, вираз обличчя); ВИРА́ЗНИЙ (звичайно про погляд). Агент примовочками, смішком, багатозначними натяками то сяк, то так підкочується до дядьків, втирається в довір'я (М. Стельмах); Але мовчання часом буває промовистим (С. Скляренко); Дід Максим красномовним рухом показав на знадну синю смужку далекого лісу (Ю. Збанацький); Одного офіцера назвали "тигром", і в цьому багатомовному прізвиську відкривається його лиха вдача, його нелюдське ставлення до солдатів (Ю. Мартич); Дівчина хоче швидше вислизнути з-під значущого погляду, який не дуже-то їй до душі (М. Стельмах); — Так, так, так, — з незрозумілою інтонацією говорить самурай.. (Виразний погляд в бік Шабанова) (О. Довженко); — Пор. 2. вира́зний.
КРАСНОМО́ВНИЙ (про людину — здатний гарно, майстерно говорити; про мовлення — який характеризується майстерністю), РЕЧИ́СТИЙ розм., ПРОРЕЧИ́СТИЙ заст., ВИМО́ВНИЙ діал., ШИРОКОМО́ВНИЙ рідко; СОЛОДКОМО́ВНИЙ розм. (який милує слух своїми словами); ПИШНОМО́ВНИЙ, ВИСОКОМО́ВНИЙ, ХИТРОМО́ВНИЙ заст. (який добирає надмірно вишукані слова). Він ставав красномовним тільки в жіночому товаристві, з чоловіками було нецікаво (П. Загребельний); — Вила — невелике досягнення нашої РТС, — кинув Ярослав з-за гурта дівчат. — Хто це там речистий такий? — спідлоба націлився в його бік Чавун (І. Волошин); А був він на язик проречистий, вимовний (І. Франко); Іде султан, покинувши в дивані Башів та візирів широкомовних (П. Куліш); Солодкомовні зверни до владики суворого речі (М. Зеров); Людмила пишномовна. Замість того, щоб сказати одне слово "ледар", вона розказує про Данила: — Це пасивний індивідум, для якого активні поривання... (з журналу).
Словник синонімів української мови