країна

ДЕРЖА́ВА (територія, що становить єдність з погляду історії, населення, політичного ладу тощо), КРАЇ́НА, ЗЕМЛЯ́, ЦА́РСТВО заст., фольк., ПА́НСТВО заст.; КРАЙ, СТОРОНА́ (перев. із сл. рідний, наш тощо). — Держава наша велика, від моря до моря лежать її землі (Н. Рибак); Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (О. Довженко); Популярність Шевченка в слов'янських землях і безпосередній його вплив на передових слов'янських письменників.. відомі всім (М. Рильський); Понад голови люду того йдуть всесвітнії бурі, Панства, царства встають і падуть, Мов фантоми понурі (І. Франко); По котрих-то краях ми не стояли! Були і в Австрії, і в Тіролях, і в Угорщині, і в Чехах (Ю. Федькович); Хіба в шотландській стороні Вже лицарів не стало? (Леся Українка).

КРАЙ (місцевість, область, район, що має певні природні й кліматичні особливості), СТОРОНА́, КРАЇНА, МІСЦЕ́ВІСТЬ, УКРАЇ́НА заст. Легенький вітрець подихає з теплого краю (Панас Мирний); Мої дитинячі будні У придесенській пройшли стороні (Я. Щоголів); Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок); З Лубень дуже задоволений, місцевість чудесна (М. Коцюбинський); Ой, по горах, по долинах, По козацьких українах Сив голубонько літає, Собі пароньки шукає (пісня).

Значення в інших словниках

1. країна — краї́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. країна — Край, держава; (місцевість) земля, сторона.  Словник синонімів Караванського
3. країна — див. Земля  Словник синонімів Вусика
4. країна — [крайіна] -ние, д. і м. -н'і  Орфоепічний словник української мови
5. країна — -и, ж. 1》 Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо. || кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. 2》 Те саме, що держава. || перен. Про населення якої-небудь держави. 3》 Те саме, що край I 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. країна — КРАЇ́НА, и, ж. 1. Те саме, що держа́ва. “Дружня зустріч представників сусідських держав” – назвав я фільм. Далі йшли .. написи інформаційні. Крейсер “Ісмет” – “салютує прапорові нашої країни” (Ю.  Словник української мови у 20 томах
7. країна — Нема в світі, як своя країна. Підкреслення значення батьківщини в житті людини.  Приповідки або українсько-народня філософія
8. країна — Краї́на, -ни, -ні; краї́ни, краї́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. країна — КРАЇ́НА, и, ж. 1. Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо. Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни. Щоб загарбать (Шевч.  Словник української мови в 11 томах