кублитися

ГНІЗДИ́ТИСЯ (про птахів, звірів і т. ін. — мостити гнізда, жити де-небудь), КУ́БЛИТИСЯ, ОКУ́БЛЮВАТИСЯ розм. — Док.: загнізди́тися, огнізди́тися розм. оку́блитися розм. Безліч малих лісових горлиць гніздилося на дубах (Л. Первомайський); Кубляться ворони на високому розложистому гіллі (В. Кучер).

КЛУБОЧИ́ТИСЯ (про дим, туман, пару тощо — здійматися, рухатися клубками), КЛУБОТА́ТИСЯ (КЛУБОТІ́ТИСЯ), КЛУБОТА́ТИ (КЛУБОТІ́ТИ), КЛУБОЧІ́ТИ, КЛУБИ́ТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., КУЖЕ́ЛИТИСЯ розм., КЛУБУВА́ТИСЯ діал.; КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ розм. (утворюючи хвилясту масу, схожу на завитки). Ранковий легкий туман клубочився над Дніпром (В. Собко); Дим почав клуботатись над припічком, шукав проходу (Панас Мирний); Біла пара клубоче над кіньми (О. Довженко); Пара клубилась над опуклими ребрами конячини (О. Ільченко); Кублився в заметах вогкий дим (П. Панч); Чад і дим з нори кужелиться (Словник Б. Грінченка); Над будинками кучерявилися димки (Н. Рибак).

СКУ́ПЧУВАТИСЯ (збиратися докупи), ЗБИВА́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ТИ́СНУТИСЯ, ТАБОРИ́ТИСЯ, ЮРБИ́ТИСЯ, ЮРМИТИСЯ, ЮРТУВА́ТИСЯ розм., ТО́ВПИТИСЯ, НАТО́ВПЛЮВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм., СКУ́ПЛЮВАТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., ТЛУМИ́ТИСЯ діал., ГЛОТИ́ТИСЯ діал. — Док.: ску́пчитися, зби́тися, сти́снутися, з'юрби́тися, сто́впитися, нато́впитися, згрома́дитися, ску́питися. Найбільше людей скупчувалось навколо Тимофія Горицвіта (М. Стельмах); Інстинктивно почуваючи небезпеку, коні тамують свій біг і збиваються в купу (С. Добровольський); По дорозі громадилися коло нього хлопці й дівчата (О. Ковінька); Вони (селяни) тиснулися в невеличкі гуртки (Г. Епік); Дівчата співають і славлять весну, а парубоччя табориться округ них (Ю. Яновський); На другий день рано коло спуску згромадилася ціла купа робітників (І. Франко); Насилу вибрали. Чоловіка з шість пішло народу. Останні скупились коло рундука (Панас Мирний); Там уже кублилося, мабуть, усе боярство київське (П. Загребельний); Тут щоночі кубляться такі квартиранти, як ви! (О. Гончар). — Пор. 1. збира́тися.

Значення в інших словниках

1. кублитися — ку́блитися 1 дієслово недоконаного виду порпатися в м'якому ґрунті, соломі тощо, звичайно роблячи заглиблення — про птахів, плазунів і т. ін.; влаштовувати кубло, гніздо; гніздитися; клубочитися) ку́блитися 2 дієслово недоконаного виду розміщуватися купкою) розм.  Орфографічний словник української мови
2. кублитися — (- птахів) порпатися, гніздитися; ЖМ. купчитися; (- дим) клуботатися.  Словник синонімів Караванського
3. кублитися — див. баритися  Словник синонімів Вусика
4. кублитися — -люся, -лишся; мн. кубляться; недок. 1》 Порпатись у м'якому ґрунті, соломі тощо, зазвичай роблячи заглиблення (про птахів, плазунів і т. ін.). || Сідати, вмощуватись у гнізді (про птахів). 2》 Влаштовувати кубло, гніздо; гніздитися (у 1 знач.). 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кублитися — КУ́БЛИТИСЯ, люся, лишся; мн. ку́бляться; недок. 1. тільки 3 ос. Порпатися в м'якому ґрунті, соломі і т. ін., звичайно роблячи заглиблення (про птахів, плазунів і т. ін.). Квочка з курчатами .. кублилась в моркві (І. Нечуй-Левицький); В листі ..  Словник української мови у 20 томах
6. кублитися — КУ́БЛИТИСЯ, люся, лишся; мн. кубля́ться; недок. 1. Порпатися в м’якому грунті, соломі тощо, звичайно роблячи заглиблення (про птахів, плазунів і т. ін.). Квочка з курчатами.. кублилась в моркві (Н.-Лев., І, 1956, 85); В листі..  Словник української мови в 11 томах
7. кублитися — Кублитися, -люся, -лишся гл. Гнѣздиться, вырывать въ землѣ ямку для гнѣзда. Бабина куриця на моїм подвіррі кублиться. Ном. № 8967. Ви мислите: де дівся дім тиранський? Де той намет, що кублилися, ледачі? К. Іов. 47.  Словник української мови Грінченка