культура
ВИРО́ЩУВАННЯ (розмножування старанним доглядом яких-небудь тварин або рослин), РОЗВЕ́ДЕННЯ, КУЛЬТУ́РА спец., КУЛЬТИВУВА́ННЯ. Південь України — основний район вирощування високоякісного зерна (з журналу); Справжній мисливець.. дбає про розведення і розмноження дичини, про оберігання її (М. Рильський); Вона (рослина брандушка) нагадує тюльпан і тепер вводиться в культуру як декоративна рослина (з журналу); Немало виникає труднощів із культивуванням грибів (з журналу).
I. КУЛЬТУ́РА (рівень досягнень якогось народу у виробничому, суспільному й духовному житті в певну епоху), ЦИВІЛІЗА́ЦІЯ. Трипільська культура; Староруська цивілізація.
РОСЛИ́НА (організм, який живиться неорганічними речовинами повітря й ґрунту), РОСТИ́НА заст.; КУЛЬТУ́РА (що розводиться, вирощується). Жито — одна з найвитриваліших рослин на планеті (О. Гончар); З атріума видко крізь сіни.. перистиль з колонадою навколо нього, ставок посеред нього з квітником та з декоративними ростинами (Леся Українка); Для більшості областей і районів республіки кукурудза була й залишається основною кормовою культурою (з журналу).
Словник синонімів української мови