купер

КУ́ПРИК анат. (нижня кінцева частина хребта людини і тварини), КУ́ПЕР розм.; ГУ́ЗКА (хвостова частина птаха). (Химка:) Куприк? Що ж тут їсти? Сама кістка! (Панас Мирний); Юра з Ванею припустили ще дужче. Вони майже не торкалися землі, і п'яти цокали їм нижче куприка (Ю. Смолич); Нащо мені женитися, нащо мені панство: коло купрів ременяки — то все господарство (М. Номис).

Значення в інших словниках

1. Купер — Ку́пер прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. купер — -пра, ч., розм. Те саме, що куприк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. купер — КУ́ПЕР, пра, ч., розм. Те саме, що ку́прик. Нащо мені женитися, нащо мені панство: коло купрів ременяки – то все господарство (Номис).  Словник української мови у 20 томах
4. Купер — I (Cooper) Джеймс Фенімор, 1789-1851, америк. письменник; один із зачинателів національної літератури; пригодницькі повісті про життя мисливців, колоністів, індіянців (Шпигун; пенталогія про Шкіряну Панчоху, в тому числі Останній з могікан, Звіробій).  Універсальний словник-енциклопедія
5. купер — Ку́пер, -пра, -прові; ку́при, -прів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. купер — КУ́ПЕР, пра, ч., розм. Те саме, що ку́прик. Нащо мені женитися, нащо мені панство: коло купрів ременяки — то все господарство (Номис, 1864, № 830).  Словник української мови в 11 томах