купер

КУ́ПРИК анат. (нижня кінцева частина хребта людини і тварини), КУ́ПЕР розм.; ГУ́ЗКА (хвостова частина птаха). (Химка:) Куприк? Що ж тут їсти? Сама кістка! (Панас Мирний); Юра з Ванею припустили ще дужче. Вони майже не торкалися землі, і п'яти цокали їм нижче куприка (Ю. Смолич); Нащо мені женитися, нащо мені панство: коло купрів ременяки — то все господарство (М. Номис).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Купер — Ку́пер прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. купер — -пра, ч., розм. Те саме, що куприк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. купер — КУ́ПЕР, пра, ч., розм. Те саме, що ку́прик. Нащо мені женитися, нащо мені панство: коло купрів ременяки – то все господарство (Номис). Словник української мови у 20 томах
  4. Купер — I (Cooper) Джеймс Фенімор, 1789-1851, америк. письменник; один із зачинателів національної літератури; пригодницькі повісті про життя мисливців, колоністів, індіянців (Шпигун; пенталогія про Шкіряну Панчоху, в тому числі Останній з могікан, Звіробій). Універсальний словник-енциклопедія
  5. купер — Ку́пер, -пра, -прові; ку́при, -прів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. купер — КУ́ПЕР, пра, ч., розм. Те саме, що ку́прик. Нащо мені женитися, нащо мені панство: коло купрів ременяки — то все господарство (Номис, 1864, № 830). Словник української мови в 11 томах