купава

ЛАТА́ТТЯ (водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками), ВОДЯНИ́Й МАК, ВОДЯНА́ ЛІ́ЛІЯ, ЛІЛЕ́Я поет.; КУПА́ВА діал., КУПА́ВКА діал. (з білими квітками); ГЛЕ́ЧИКИ мн. (з жовтими квітками). Як безтурботно полоскались качки серед зеленого латаття і його білих та жовтих квіток (М. Рильський); Водяний мак вигідно спочивав на них (озерцях) круглим листом, висував з води зелені збаночки (М. Коцюбинський); Далекі озера манили до себе.. ніжністю білосніжних водяних лілій (Ю. Збанацький); На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей (Д. Ткач); Скільки пісень нам співець проспівав, Скільки нам кинув під ноги Маків червоних і білих купав! (О. Олесь); Як тільки розвіється ранковий туман, на поверхню тихих стариць, озер випливають великі квіти білого латаття і жовті глечики (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купава — купа́ва іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. купава — -и, ж., діал. Латаття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. купава — КУПА́ВА, и, ж., діал. Латаття. Здавалось – цілий світ у водах, між купав, Тремтів і майорів, одбившися яскраво (М. Рильський); Захочу я – русалкою плистиму Між білосніжних лілій і купав (Л. Забашта); Заказано зривати купави з твого мертвого і живого плеса (І. Калинець). Словник української мови у 20 томах
  4. купава — КУПА́ВА, и, ж., діал. Латаття. Здавалось — цілий світ у водах, між купав, Тремтів і майорів, одбившися яскраво (Рильський, Поеми, 1957, 213); Захочу я — русалкою плистиму Між білосніжних лілій і купав (Забашта, Вибр., 1958, 5). Словник української мови в 11 томах
  5. купава — Купа́ва, -ви ж. раст. Taraxacum officinale. Вх. Уг. 248. Словник української мови Грінченка