купа

БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. рідше; ГИ́БЕЛЬ підсил. розм., МА́СА підсил. розм., МО́РЕ підсил., розм., СИ́ЛА підсил. розм., СИ́ЛА-СИЛЕ́ННА підсил. розм., НА́ТОВП розм. рідше (не тільки кількість, а й обсяг, міра і т. ін.); ЛЕГІО́Н підсил. (звичайно про людей і взагалі живі істоти); МІЛЬЙО́Н перев. мн., підсил., МІЛЬЯ́РД перев. мн., підсил., МІРІА́ДИ мн., підсил. книжн., СО́ТНЯ перев. мн., підсил., ТИ́СЯЧА перев. мн., підсил. (звичайно про суцільні маси людей та конкретних предметів); ПОЛКИ́ мн., підсил. (про людей); ПО́ЛЧИЩЕ перев. мн., підсил. (про людей — при негативному ставленні); ЛІС підсил. (про предмети, що височіють над чим-небудь). Крізь відчинені вікна струмував мішаний різкий дух безлічі його улюблених квітів (Л. Смілянський); — Бачу я навкруг велику землю, багато племен і родів, що прожили безлік віків, перемогли ворогів, збудували городи́... (С. Скляренко); Повернулися (Сердюки) незабаром з купою практичних новин, пожвавілі (О. Гончар); Рій думок, тривожні запитання лізли в голову (І. Ле); Цілий сонм діловодів, рахівників сновиґав з цими паперами (І. Ле); — Клевета! Ябеда! — загукали кругом (пани) — ..Хіба можна так виражатись: "організованная шайка", "сонмище кріпосників"? Хіба можна? (Панас Мирний); — Взагалі останнім часом (під час окупації), — ти помітила? — в місті наплодилася тьма всяких ворожок і ворожбитів, — невесело говорив Серьожка (О. Гончар); Зрідка сумує зачахла вільха на низині, а то все сосни, тьма-тьмуща (В. Земляк); Ходить (Олімпія) гордо, холодно, насмішливо серед тої хмари лиць, під градом палких, закоханих поглядів (І. Франко); Звірини в Карпатах водилося тьма-тьменна (І. Чендей); Дим, гибель димів кучерявих, будівлі — ..все цеє зливалось у якусь чудову гармонію (Грицько Григоренко); Маса вражень, що звалилась так несподівано цього вечора на його голову, гнула своїм тягарем додолу (В. Гжицький); Сила роботи у мене перед земським зібранням (М. Коцюбинський); В тій хвилі пані Грозицька, незважаючи на натовп праці, встала зі свого крісла, підійшла до Целі (І. Франко); — Я дивлюся на це не так песимістично. Адже ці "трудні" (про вихованців спецшколи), прикрі, нестерпні, вони все ж тільки винятки серед легіонів наших славних школярчат (О. Гончар); Ми — тільки крешемо іскри, Спалахують мільярди "ми" (В. Еллан); Вогні-вогні, міріади вогнів у вікнах (І. Волошин); Одно нещастя потягло за собою сотню других (Г. Хоткевич); Тисячі голосів, безліч звуків зливаються в гарячий, розморений, одурманюючий гул.. (О. Гончар); Гітлер кинув на нашу землю полчища сповнених зненависті до нас розлючених звірів (О. Довженко); Ліс рук виріс над натовпом (Ю. Збанацький). — Пор. 1. бага́то.

I. ГРОМА́ДА іст. (поземельне селянське об'єднання в Україні та Білорусії; збори членів такого об'єднання), ОБЩИ́НА, МИР, КОПА́, КУ́ПА (до XVІІ ст.); ДВО́РИЩЕ, ПЕ́ЧИЩЕ (родинне об'єднання); ЗАДРУ́ГА (у південних слов'ян). На селі Зобралася громада радить, Кого голить у москалі (Т. Шевченко); — В нашій селянській общині закладена споконвічна основа справедливого устрою... (Ф. Бурлака); Біля зборні зібрався весь мир (М. Коцюбинський); — На копу скликають, на раду громадську, — сказав Максим (І. Франко); Сімейна община відома за етнографічними даними у слов'янського населення;.. на Балканах її називали задругою, в Росії — печищем і дворищем (з журналу).

ГРУ́ПА (кілька осіб, що зібралися разом), ГУРТ, КУ́ПА, ГРОМА́ДКА розм., ГУ́РМА́ діал.; ВАТА́ГА, ГРОМА́ДА розм. (кого, яка — велика кількість осіб). До вогнища підійшла група людей (М. Трублаїні); Коло водовоза збився чималий гурт цікавих (О. Ільченко); Попереду йшла купа дівчат із серпами (І. Нечуй-Левицький); Серед реготу та жартів проминула весела громадка дівчат альтанку (М. Коцюбинський); Коло родичів.. крутилися гурмами діти (І. Франко); Оверко із Зіньком пристали до парубочої ватаги (К. Гордієнко); (Руфін (показує на громаду в'язнів):) Он подивись, багато є нас тута (Леся Українка). — Пор. 1. на́товп, 1. товари́ство.

ГРУ́ПА (кілька тварин, птахів, що тримаються разом), ГУРТ, КУ́ПА, ГУ́РМА́ діал. Група китів; Собаки збіглися з усієї економії і.. ловили зубами кістки, що гості шпурляли на їх гурт (І. Нечуй-Левицький); І побігли по стежках перед лицем вітра скручені листя, наче купа мишей (М. Коцюбинський); (Хлопець:) Там дозорчиня казала підпаскам все бидло завернути.. Біжить назад вся гурма без ладу (Леся Українка). — Пор. 1. згра́я, 1. ста́до.

КУ́ПА (велика кількість чогось складеного, насипаного в одному місці), ГОРА́ підсил., КУЧУГУ́РА розм., КУПИ́НА розм., ГУ́РА діал., СТРОПА́ діал.; КАГА́Т (перев. овочів, прикритих зверху соломою, землею); БУРТ, БУ́РТА діал. (картоплі, буряків, зерна тощо); НАВА́Л (щось накидане у великій кількості); НАГРОМА́ДЖЕННЯ (безладне скупчення чогось). Вони посунулись між купами руди та чавуновими скибами просто до машинного відділу (В. Підмогильний); На пристанях височіли гори кавунів і динь (В. Собко); З моря тягне легкий бриз, дзвенять хвилі, ліниво оплескуючи кучугуру сірих каменів (О. Левада); Біля нори м'ясоїда ми побачили купину сухого листя (М. Стельмах); Телячий лизень тут лежав; Ягни і до софорку кури, Печені різної три гури (І. Котляревський); Дівчата копали, обрізуючи гичку, і складали чистий буряк в кагати (В. Козаченко); На току лежали великі бурти зерна (з газети); Над басейном піднімалося нагромадження кам'яних брил (Л. Юхвід).

ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев. книжок, паперів — безсистемно складених); ПАКУ́НОК рідше (кілька зв'язаних предметів); ПАПУ́ША (перев. тютюну); ПАКЕ́Т спец. (перев. будівельних матеріалів). Сидорчук і ще кілька бійців почали швидко виносити з дверей великі паки паперів і складати їх у кузов (Ю. Бедзик); На шаховому столику лежала пачка центральних газет (Я. Качура); Рухались так: попереду платформа з тюками вати, за нею паровоз і позаду теж платформа з ватою (О. Гончар); Горою лежали тюки пресованого сіна (А. Шиян); Лежить на столі цілий стіс книжок (Ю. Збанацький); Стос ретельно списаних паперів Сповнив скриньку потайну бюро (М. Бажан); За кілька хвилин виросла ціла стопа аркушів (З. Тулуб); На високій дерев'яній кафедрі перед Савою Петровичем збирається ціла купа записок (Є. Гуцало); Тут же стояла гвинтівка, три пакунки книжок, зашнурованих шпагатом (В. Кучер); Біля сідел у хлопців приторочені величезні папуші жовтого кримського тютюну (О. Гончар); Арматурні пакети; Боєприпаси.. транспортували у величезних пакетах (О. Гончар).