ламання
ЛАМА́ННЯ (поділ чогось на частини шляхом згинання або биття), ЛО́МКА, ЗЛА́МУВАННЯ, ТРО́ЩЕННЯ (перев. чогось крихкого, ламкого на дрібні шматки). Вхопив (о. Артемій) в долоню перо і з усієї сили поставив точку. ..Такі точки з ламанням пер ставлять бурсаки, тоді як скінчать останній писаний екзамен перед вакаціями (І. Нечуй-Левицький).
РУЙНУВА́ННЯ (дія, в процесі якої руйнують, нищать що-небудь), РУЙНА́ЦІЯ, РУЇ́НА, РОЗВА́Л, НИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩЕННЯ, ЛАМА́ННЯ, РОЗБИВА́ННЯ, РОЗВА́ЛЮВАННЯ, РОЗО́РЕННЯ рідше, РО́ЗРУЙ поет., рідко. Потреба собору, потреба краси, так само, як і огида до руйнування, видно, завжди жевріла в цих людях, будівничих за покликанням (О. Гончар); Багато пам'яток вони (Яворницький і Рейнгард) взяли на облік і зберегли від руйнації (І. Шаповал); Прикубанські степи заселялись запорожцями після січової руїни (М. Коцюбинський); Розвал радянської імперії — це перемога поневолених народів (з газети); Деякі (монголи) попадали в правдиву манію вбивання та нищення (І. Франко); Зруйновані ми.. Широкою рікою розлилися пожежі і знищення по Підгір'ю (І. Франко); Дорогою співали пісень про ламання "високих замків", пробивання "кам'яних стін", доставання "красної дівиці" (з науково-популярної літератури); Розбивання машин; Розвалювання будинків; Громадянська війна завдала величезних руйнувань. Розорення зазнали цілі промислові райони (з журналу).
Словник синонімів української мови