лахмітник

ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде.. крім того, що ганчірник сам дасть (Грицько Григоренко); В її кімнаті.. від безлічі меблів було тісно, як у крамниці лахмітника (переклад С. Ковганюка); Коли проходили повз магазин букіністів, жерстяників і барахольників, Альоша мимохіть кинув оком на розбите залізо широких запон (І. Микитенко); Не знаючи, що робити з тими лахами, попродали (жебраки) їх за пару крейцерів онучкареві (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. лахмітник — лахмі́тник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. лахмітник — -а, ч., розм. 1》 Той, хто скуповує і продає старі зношені речі. 2》 зневажл. Той, хто ходить у лахмітті (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лахмітник — ЛАХМІ́ТНИК, а, ч., розм. 1. Той, хто скуповує і продає старі зношені речі; ганчірник. Віра Павлівна вже жаліла, що не віддала лахмітникові рами – бодай хоч щось було б у кишені, та лахмітник більше не з'являвся; Підійшов був лахмітник з брудною торбою...  Словник української мови у 20 томах
4. лахмітник — ЛАХМІ́ТНИК, а, ч., розм. 1. Той, хто скуповує і продав старі зношені речі. В її кімнаті стояв важкий дух пудри, духів і від безлічі меблів було тісно, як у крамничці лахмітника (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, II, 1952, 159). 2. зневажл. Той, хто ходить у лахмітті (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах