лестити

ЛЕСТИ́ТИ кому й без додатка (нещиро вихваляти кого-, що-небудь), ОБЛЕ́ЩУВАТИ перех., УЛЕ́ЩУВАТИ (ВЛЕ́ЩУВАТИ) перех., УЛЕЩА́ТИ (ВЛЕЩА́ТИ) перех., ПІДЛЕ́ЩУВАТИ перех., ПІДЛЕЩА́ТИ перех., ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ до кого і без додатка, ЗАСКА́КУВАТИ коло (біля) кого, діал. — Док.: полести́ти, улести́ти (влести́ти), підлести́ти, підлести́тися, заско́чити. — Одначе цінує (панич Гаркушу), тримає на виду... — Б-бо ти в нас г-голова, — заїкаючись, лестить Гаркуші Гнат Рябий (О. Гончар); Повернувшись до школи, я почав улещувати Федора Даниловича. — Кажуть, у вас голос хороший, Федоре Даниловичу (Ю. Збанацький); Язиком його влещає, в серці іншу думку має (Словник Б. Грінченка); — Не сумніваюся, що знайдуться такі, що в очі мені підлещуються, а позаочі будуть кидати на мене болотом (І. Франко); Господар і господиня заскакували коло нього, даючи йому до пізнання, що властиво на його приїзд ждали всі (І. Франко).

ЛЕ́СТОЩІ (лицемірне вихваляння), УЛЕ́СЛИВІСТЬ (ВЛЕ́СЛИВІСТЬ), ФІМІА́М ірон., ЛЕ́СТКА діал., ЛЕ́СТЬ рідко. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (І. Нечуй-Левицький); (Трохим:) Я правду кажу. Кого він тільки не обплутав своєю улесливістю та хитромовкою.. (М. Кропивницький); Він був простий, стриманий і не любив фіміаму, хоч би ним кадили й найближчі друзі (С. Добровольський); — Бач якої співа! — дума Хапко, — лестками закида (Марко Вовчок); (Інгігерда (роздумливо:)) Так... рицарська у нього надто честь, Не здатний він на змову і на лесть (І. Кочерга).

Значення в інших словниках

1. лестити — лести́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. лестити — (кому) облещувати <�улещувати, підлещуватися до> кого, о. курити тиміям <сов. фіміам>, співати дитирамби <сов. дифірамби>, сипати компліменти, світити в очі; (з метою одурити) підпускати ляси.  Словник синонімів Караванського
3. лестити — I благоговіти (перед ким), вертіти, вертітися, виляти (перед ким), вислужуватися, вилещуватися, виляти, влещуватися, витися, в'юнитися, годити, гнутися, догоджати, завилювати, загоджати, загоджувати, запобігати, звиватися (перед ким)...  Словник синонімів Вусика
4. лестити — лещу, лестиш, недок. 1》 кому і без додатка. Лицемірно, нещиро вихваляти кого-, що-небудь. || Говорити кому-небудь приємності, компліменти. 2》 кому, чому. Давати насолоду, бути приємним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. лестити — див. підлизуватися  Словник чужослів Павло Штепа
6. лестити — ЛЕСТИ́ТИ, лещу́, лести́ш, недок. 1. кому і без дод. Лицемірно, нещиро вихваляти кого-, що-небудь. Він [М. Гоголь] не лестить життю, але й не зводить наклепу на нього (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
7. лестити — лестити, льстити обманути, обдурити  Словник застарілих та маловживаних слів
8. лестити — ЛЕСТИ́ТИ, лещу́, лести́ш, недок. 1. кому і без додатка. Лицемірно, нещиро вихваляти кого-, що-небудь. Він [М. Гоголь] не лестить життю, але й не зводить наклепу на нього (Бєлін., Вибр. статті, перекл.  Словник української мови в 11 томах
9. лестити — Лести́ти, -щу́, -сти́ш гл. Льстить. Не лести мене своїми пишними словами. К. ХП. 64.  Словник української мови Грінченка