лестити

ЛЕСТИ́ТИ, лещу́, лести́ш, недок.

1. кому і без дод. Лицемірно, нещиро вихваляти кого-, що-небудь.

Він [М. Гоголь] не лестить життю, але й не зводить наклепу на нього (з наук.-попул. літ.);

Панські синки увивались коло нього, лестили йому, бо Франко був їм дуже потрібний (П. Колесник);

– Одначе цінує [панич Гаркушу], тримає на виду... – Б-бо ти в нас г-го-лова, заїкаючись, лестить Гаркуші Гнат Рябий (О. Гончар);

// Говорити кому-небудь приємності, компліменти.

[Віктор:] Закрутила голову добру молодцю, от він і забуває про все на світі. [Ольга:] Лестиш, звичайно... А слухати приємно! (О. Левада).

2. кому, чому. Давати насолоду, бути приємним.

По закінченні вузу його, як одного з найкращих вихованців, призначили в апарат міністерства. Це йому лестило, хоч і не цілком задовольняло (С. Добровольський);

Лестило її дівочому честолюбству відчувати, що десятки очей стежать за нею (Д. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. лестити — лести́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. лестити — (кому) облещувати <�улещувати, підлещуватися до> кого, о. курити тиміям <сов. фіміам>, співати дитирамби <сов. дифірамби>, сипати компліменти, світити в очі; (з метою одурити) підпускати ляси.  Словник синонімів Караванського
3. лестити — I благоговіти (перед ким), вертіти, вертітися, виляти (перед ким), вислужуватися, вилещуватися, виляти, влещуватися, витися, в'юнитися, годити, гнутися, догоджати, завилювати, загоджати, загоджувати, запобігати, звиватися (перед ким)...  Словник синонімів Вусика
4. лестити — лещу, лестиш, недок. 1》 кому і без додатка. Лицемірно, нещиро вихваляти кого-, що-небудь. || Говорити кому-небудь приємності, компліменти. 2》 кому, чому. Давати насолоду, бути приємним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. лестити — див. підлизуватися  Словник чужослів Павло Штепа
6. лестити — лестити, льстити обманути, обдурити  Словник застарілих та маловживаних слів
7. лестити — ЛЕСТИ́ТИ кому й без додатка (нещиро вихваляти кого-, що-небудь), ОБЛЕ́ЩУВАТИ перех., УЛЕ́ЩУВАТИ (ВЛЕ́ЩУВАТИ) перех., УЛЕЩА́ТИ (ВЛЕЩА́ТИ) перех., ПІДЛЕ́ЩУВАТИ перех., ПІДЛЕЩА́ТИ перех.  Словник синонімів української мови
8. лестити — ЛЕСТИ́ТИ, лещу́, лести́ш, недок. 1. кому і без додатка. Лицемірно, нещиро вихваляти кого-, що-небудь. Він [М. Гоголь] не лестить життю, але й не зводить наклепу на нього (Бєлін., Вибр. статті, перекл.  Словник української мови в 11 томах
9. лестити — Лести́ти, -щу́, -сти́ш гл. Льстить. Не лести мене своїми пишними словами. К. ХП. 64.  Словник української мови Грінченка