лестити
ЛЕСТИ́ТИ, лещу́, лести́ш, недок.
1. кому і без дод. Лицемірно, нещиро вихваляти кого-, що-небудь.
Він [М. Гоголь] не лестить життю, але й не зводить наклепу на нього (з наук.-попул. літ.);
Панські синки увивались коло нього, лестили йому, бо Франко був їм дуже потрібний (П. Колесник);
– Одначе цінує [панич Гаркушу], тримає на виду... – Б-бо ти в нас г-го-лова, заїкаючись, лестить Гаркуші Гнат Рябий (О. Гончар);
// Говорити кому-небудь приємності, компліменти.
[Віктор:] Закрутила голову добру молодцю, от він і забуває про все на світі. [Ольга:] Лестиш, звичайно... А слухати приємно! (О. Левада).
2. кому, чому. Давати насолоду, бути приємним.
По закінченні вузу його, як одного з найкращих вихованців, призначили в апарат міністерства. Це йому лестило, хоч і не цілком задовольняло (С. Добровольський);
Лестило її дівочому честолюбству відчувати, що десятки очей стежать за нею (Д. Бедзик).
Значення в інших словниках
- лестити — лести́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- лестити — (кому) облещувати <�улещувати, підлещуватися до> кого, о. курити тиміям <сов. фіміам>, співати дитирамби <сов. дифірамби>, сипати компліменти, світити в очі; (з метою одурити) підпускати ляси. Словник синонімів Караванського
- лестити — I благоговіти (перед ким), вертіти, вертітися, виляти (перед ким), вислужуватися, вилещуватися, виляти, влещуватися, витися, в'юнитися, годити, гнутися, догоджати, завилювати, загоджати, загоджувати, запобігати, звиватися (перед ким)... Словник синонімів Вусика
- лестити — лещу, лестиш, недок. 1》 кому і без додатка. Лицемірно, нещиро вихваляти кого-, що-небудь. || Говорити кому-небудь приємності, компліменти. 2》 кому, чому. Давати насолоду, бути приємним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лестити — див. підлизуватися Словник чужослів Павло Штепа
- лестити — лестити, льстити обманути, обдурити Словник застарілих та маловживаних слів
- лестити — ЛЕСТИ́ТИ кому й без додатка (нещиро вихваляти кого-, що-небудь), ОБЛЕ́ЩУВАТИ перех., УЛЕ́ЩУВАТИ (ВЛЕ́ЩУВАТИ) перех., УЛЕЩА́ТИ (ВЛЕЩА́ТИ) перех., ПІДЛЕ́ЩУВАТИ перех., ПІДЛЕЩА́ТИ перех. Словник синонімів української мови
- лестити — ЛЕСТИ́ТИ, лещу́, лести́ш, недок. 1. кому і без додатка. Лицемірно, нещиро вихваляти кого-, що-небудь. Він [М. Гоголь] не лестить життю, але й не зводить наклепу на нього (Бєлін., Вибр. статті, перекл. Словник української мови в 11 томах
- лестити — Лести́ти, -щу́, -сти́ш гл. Льстить. Не лести мене своїми пишними словами. К. ХП. 64. Словник української мови Грінченка