лиснітися

БЛИЩА́ТИ (про гладку, начищену, змащену і под. поверхню - давати блиск; давати м'який блиск), ЛИСНІ́ТИ, ЛИСНИ́ТИСЯ, ЛИСНІ́ТИСЯ рідше, БЛИСТІ́ТИ рідко, ВИЛИ́СКУВАТИ підсил., ВИЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. рідше, ЛОЩИ́ТИ діал., ЛОЩИ́ТИСЯ діал.; ПОЛИ́СКУВАТИ, ПОЛИ́СКУВАТИСЯ рідше (злегка або час від часу лисніти). Поскріб я коней, щоб і порошинки не було, помив їх водою: блищать, аж лисніють (І. Муратов); Чи то від олії, чи поливою лисниться дно порожньої миски (Ю. Збанацький); За тракторами серед вилинялих пасовиськ уже лисніється великий масив піднятої цілини (О. Гончар); Гарячкова робота на плантаціях скінчилася, і буряки вилискували лапастим листям під сонцем (О. Слісаренко); На ніч (Маланка) змила Гафійці голову лугом, розчесала густим гребенем волосся, що аж вилискувалось (М. Коцюбинський); Матроси поволі вставали з постелі, застібали коміри, скоса позираючи на холодні автомати, що тьмяно полискували на стінах (В. Кучер); Сонце світить; щось у повітрі мигтить проти нього. А там за долиною жито полискується: котяться хвилі, котяться (А. Тесленко). — Пор. 1. бли́скати.

Значення в інших словниках

1. лиснітися — лисні́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. лиснітися — див. блищати  Словник синонімів Вусика
3. лиснітися — -іється, недок., чим, від чого і без додатка. Те саме, що лисніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лиснітися — ЛИСНІ́ТИСЯ, і́ється, недок., чим, від чого і без дод. Те саме, що лисні́ти. Лисніється на сонці синювата зелень рогози, блищать очерети (О. Гончар); Чорніли звільнені від снігу, розмоклі поля, на яких де-не-де лиснілися озерця талої води (М.  Словник української мови у 20 томах
5. лиснітися — ЛИСНІ́ТИСЯ, і́ється, недок., чим, від чого і без додатка. Те саме, що лисні́ти.  Словник української мови в 11 томах