лисун
ЛИ́СИЙ ім. (людина з лисиною або без волосся на голові); ПЛІШИ́ВИЙ, ЛИСА́НЬ рідше, ЛИСА́К рідше, ЛИСУ́Н розм. (людина з лисиною). Лисий лисого здалека бачить (прислів'я); Як вкрив сніг землю, тоді вдарили морози, та й цупкі ж були! Вже доставалося лисим та плішивим! (Г. Квітка-Основ'яненко); Голова цехкому, лагідний лисань Палагутенко, глянув на неї здивовано (А. Хижняк); Проти Арсена сидів згаданий вище лисун в окулярах (Л. Дмитерко).
ТЮЛЕ́НЬ (ссавець ряду ластоногих); ЛИСУ́Н (гренландський). А там ми бачимо моржів, тюленів обережних, птахів — неначе сторожів на скелях прибережних (Н. Забіла); Дорослі гренландські тюлені (лисуни) досягають майже двох метрів (з журналу).
Словник синонімів української мови