лисун —
лису́н 1 іменник чоловічого роду, істота лисий чоловік розм. лису́н 2 іменник чоловічого роду, істота тюлень
Орфографічний словник української мови
лисун —
I -а, ч., розм. Людина з лисиною. II -а, ч., зоол. Один із видів тюленів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лисун —
ЛИСУ́Н¹, а́, ч., розм. Те саме, що лиса́нь. Махнув пухлою рукою, як полководець до битви; випасений лисун; мішечки під безколірними очима – обтяжують вид, як і розкішні жовті вуса (В. Барка); Він побачив ..
Словник української мови у 20 томах
лисун —
ЛИ́СИЙ ім. (людина з лисиною або без волосся на голові); ПЛІШИ́ВИЙ, ЛИСА́НЬ рідше, ЛИСА́К рідше, ЛИСУ́Н розм. (людина з лисиною). Лисий лисого здалека бачить (прислів'я); Як вкрив сніг землю, тоді вдарили морози, та й цупкі ж були!...
Словник синонімів української мови
лисун —
ЛИСУ́Н¹, а́, ч., розм. Людина з лисиною. Проти Арсена сидів згаданий вище лисун в окулярах (Дмит., Розлука, 1957, 80). ЛИСУ́Н², а́, ч., зоол. Те саме, що Гренла́ндський тюле́нь ( див. тюле́нь). Дорослі екземпляри [гренландського тюленя] (лисуни) досягають майже 2 метрів (Наука.., 2, 1958, 18).
Словник української мови в 11 томах
лисун —
Лису́н, -на́ м. Плѣшивецъ. Желех.
Словник української мови Грінченка