людожерець

ЛЮДОЇ́Д (дикун, що їсть людське м'ясо), ЛЮДОЖЕ́Р, ЛЮДОЖЕ́РЕЦЬ, КАНІБА́Л книжн., АНТРОПОФА́Г книжн. Я читав колись про диких людоїдів, що живуть на австралійських островах (В. Самійленко); Діти.. дивилися на нього блискучими з цікавості оченятами, принишклі, а іноді злякані, коли йшлося про страшних ворожбитів та людожерів... (З. Тулуб); Вже ж він (служка) їм накаже дива! І про зміїв попідводних, і про турків-людожерців (Леся Українка); Канібал із старовинних островів Фіджі, поснідавши місіонером, нап'яв на себе його сутану і сам взявся за душпастирство (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. людожерець — людоже́рець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. людожерець — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
3. людожерець — -рця, ч. Те саме, що людожер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. людожерець — ЛЮДОЖЕ́РЕЦЬ, рця, ч. Те саме, що людоже́р 2. До його лиця з тими страшними сліпими очима і з тим страшним .. ротом казкового людожерця, я не міг ніяк привикнути (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
5. людожерець — ЛЮДОЖЕ́РЕЦЬ, рця, ч. Те саме, що людоже́р. До його лиця з тими страшними сліпими очима і з тим страшним.. ротом казкового людожерця, я не міг ніяк привикнути (Фр., IV, 1950, 182); *Образно. — Я піду, я побіжу — все про звіра-людожерця партизанам розкажу! (Тич., II, 1957, 137).  Словник української мови в 11 томах