людський
ЗАДОВІ́ЛЬНИЙ (який задовольняє певні умови для кого-, чого-небудь, потреби, визначені кимсь і т. ін.), ПРИЙНЯ́ТНИЙ, ЛЮ́ДСЬКИЙ (про одяг, житло і т. ін. — який повинна, в принципі, мати людина); СТЕ́РПНИЙ, ТЕРПИ́МИЙ розм. (з яким можна миритися, який можна винести). Задовільна відповідь; Задовільне пояснення; Для Варшави Петро Конашевич був єдиним прийнятним командувачем (козацького війська) (З. Тулуб); — Може, й зійдемось в ціні, коли харчі будуть людські (М. Стельмах); Більшість інших валок теж наймалася в цей день, до того ж за досить терпиму плату (О. Гончар). — Пор. непога́ний.
ЛЮ́ДСЬКИ́Й (властивий людині), СВІТОВИ́Й рідше, ЧОЛОВІ́ЧИЙ заст. Вона (пісня) обіймає всі сторони людської поведінки і діяльності, всю глибоку, багатогранну палітру душевних переживань (А. Малишко); А коли ви, може, коли і полаялись, то це світова річ (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Ми йдемо туди, де .. гаї зелені, повні птаства, де все радісно і весело балака до чоловічого серця (І. Карпенко-Карий).
ЛЮ́ДЯНИЙ (уважний, чуйний до інших людей), ГУМА́ННИЙ, ЩИ́РИЙ, ЛЮ́ДСЬКИ́Й, ЛЮДИНОЛЮ́БНИЙ, ЧОЛОВІ́ЧНИЙ заст., ЛЮДНИ́Й діал. Найбільше товаришувала (Зоня) з ученицею Галею, дочкою місцевого поштаря, .. чоловіка дуже людяного і вразливого на людську нужду (О. Ковінька); Наскрізь гуманний, чоловічний — Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто в "поті чола" добуває хліб (М. Коцюбинський); Тепер виряджає (діточок) хороших, добрих і щирих, а доведеться, може, таких побачити, що бодай не діждати нікому! (Марко Вовчок); Треба було хоч вибачитись перед Галкою, сказати їй щось тепле, просте, людське (Ю. Мушкетик); Гуманістична естетика Горького, людинолюбна і людинознавча могутність його генія знайшли відгомін у широкому колі демократичних митців ХХ ст. (з журналу). — Пор. добрози́чливий.
Словник синонімів української мови