1. Словник синонімів української мови

людський

ЗАДОВІ́ЛЬНИЙ (який задовольняє певні умови для кого-, чого-небудь, потреби, визначені кимсь і т. ін.), ПРИЙНЯ́ТНИЙ, ЛЮ́ДСЬКИЙ (про одяг, житло і т. ін. — який повинна, в принципі, мати людина); СТЕ́РПНИЙ, ТЕРПИ́МИЙ розм. (з яким можна миритися, який можна винести). Задовільна відповідь; Задовільне пояснення; Для Варшави Петро Конашевич був єдиним прийнятним командувачем (козацького війська) (З. Тулуб); — Може, й зійдемось в ціні, коли харчі будуть людські (М. Стельмах); Більшість інших валок теж наймалася в цей день, до того ж за досить терпиму плату (О. Гончар). — Пор. непога́ний.

ЛЮ́ДСЬКИ́Й (властивий людині), СВІТОВИ́Й рідше, ЧОЛОВІ́ЧИЙ заст. Вона (пісня) обіймає всі сторони людської поведінки і діяльності, всю глибоку, багатогранну палітру душевних переживань (А. Малишко); А коли ви, може, коли і полаялись, то це світова річ (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Ми йдемо туди, де .. гаї зелені, повні птаства, де все радісно і весело балака до чоловічого серця (І. Карпенко-Карий).

ЛЮ́ДЯНИЙ (уважний, чуйний до інших людей), ГУМА́ННИЙ, ЩИ́РИЙ, ЛЮ́ДСЬКИ́Й, ЛЮДИНОЛЮ́БНИЙ, ЧОЛОВІ́ЧНИЙ заст., ЛЮДНИ́Й діал. Найбільше товаришувала (Зоня) з ученицею Галею, дочкою місцевого поштаря, .. чоловіка дуже людяного і вразливого на людську нужду (О. Ковінька); Наскрізь гуманний, чоловічний — Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто в "поті чола" добуває хліб (М. Коцюбинський); Тепер виряджає (діточок) хороших, добрих і щирих, а доведеться, може, таких побачити, що бодай не діждати нікому! (Марко Вовчок); Треба було хоч вибачитись перед Галкою, сказати їй щось тепле, просте, людське (Ю. Мушкетик); Гуманістична естетика Горького, людинолюбна і людинознавча могутність його генія знайшли відгомін у широкому колі демократичних митців ХХ ст. (з журналу). — Пор. добрози́чливий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. людський — людський – людяний – людний Людський – належний людям, який складається з людей. Людське тіло, людська справедливість, людський рід, людське щастя. Людяний – який щиро, доброзичливо, чуйно ставиться до інших; гуманний. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. людський — лю́дськи́й 1 прикметник від: 'люди', 'людина' лю́дський 2 прикметник властивий справжній людині; достойний; людяний Орфографічний словник української мови
  3. людський — ЛЮДСЬКИЙ – ЛЮДЯНИЙ – ЛЮДНИЙ Людський. Який стосується людей, належний людям, який складається з людей тощо: людська мова, людське тіло, людська справедливість, людська істота, людський рід, людське щастя. Людяний. Літературне слововживання
  4. людський — 1) людяний, гуманний, цивілізований; (одяг) пристойний, порядний. 2) належний <�властивий> людям; народній; (- речі) чужий, не свій; (залежно від оточення) селянський, кріпацький, громадський тощо. Словник синонімів Караванського
  5. людський — I [л'едз'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і (людяний) II [л'удз'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і і [л'удз'кий] -кому/-к'ім, мн. -к'і (властивий людині; пов'язаний з людиною) Орфоепічний словник української мови
  6. людський — людська, людське. 1》 Прикм. до люди 1). || Належний людям. || Який є складовою частиною організму людини. || Який складається з людей. || Такий, як у людей (людини). || Власт., притаманний людині. || Якого зазнають люди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. людський — ЛЮ́ДСЬКИ́Й, лю́дська́, лю́дське́. 1. Прикм. до лю́ди. Нігде не чуть людської мови; Звір тільки виє по селу (Т. Шевченко); [Степанида:] Я думала, що він людський знахар, а він товарячий!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  8. людський — наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на (до́бру (пра́ведну)) путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  9. людський — Лю́дський, -ка, -ке; -кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. людський — ЛЮ́ДСЬКИ́Й, лю́дська́, лю́дське́. 1. Прикм. до лю́ди¹. Нігде не чуть людської мови; Звір тільки виє по селу (Шевч., І, 1963, 129); [Степанида:] Я думала, що він людський знахар, а він товарячий!.. (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  11. людський — Людський, -а, -е 1) Человѣческій. Де люде не ходють і людський христіянський глаз не заходе. Чуб. І. 116. Напився він не раз людської крови. Ном. № 1281. І погляд у його не людський. Ном. № 2893. 2) Человѣчный, привѣтливый. Словник української мови Грінченка