людський

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на (до́бру (пра́ведну)) путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її (Настусю) на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний); Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу .. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка). направля́ти на путь і́стини. — От лаяв мене (панотець), їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах). напра́вити на до́брий шлях. От мати Річардова — чесна жінка, богобоязна, чей (може) направить сина на добрий шлях (Леся Українка). спрямува́ти на чи́сту лю́дську́ доро́гу. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко). наста́вити на пуття́. (Чирва:) Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко).

нога́ людська́ не ступа́ла перев. де. Ніхто ніколи не ходив, не бував, не жив і т. ін. десь, нікого не було де-небудь. — Смішно говорити — це біла пляма! — Еге ж, нога людська не ступала,— загув громоподібним басом високий геолог (О. Донченко); Здається, що від того часу, коли весною на косогорах і видолинках відгуркотіли трактори й сівалки, тут більше й нога людська не ступала (Ю. Збанацький).

півтора́ лю́дсько́го, зі сл. сказа́ти, наговори́ти і т. ін. Що-небудь нерозумне; дурниця. Що скаже, то півтора людського (М. Номис); Наговорив (Зінько) сім мішків гречаної вовни, а все півтора людського, що й купи не держиться! (Б. Грінченко).

прекра́сна полови́на (стать) (ро́ду людсько́го). Жінки. — Отож нічого не відказала (хазяйка), а тільки плюнула, так-таки й плюнула на вічний сором прекрасній половині роду людського… (М. Коцюбинський).

прекра́сна (слаба́) стать (полови́на) (ро́ду людсько́го) збірн., жарт. Жінки. — З дівчатами у розмови не встрявав, .. намагався (Дмитро) триматися подалі від представників прекрасної статі (П. Гуріненко); — Отож нічого не відказала (хазяйка), а тільки плюнула, так-таки й плюнула на вічний сором прекрасній половині роду людського (М. Коцюбинський); сла́бша полови́на. І жінка звільнена — не слабша половина! Біля державного стоїть вона керма (М. Рильський).

про лю́дське́ (рідше чуже́) о́ко; для лю́дсько́го о́ка. 1. Відповідно до норм поведінки, моралі; заради пристойності, для порядку. І, як це не дивно, ніхто, навіть про людське око, в силу звичаю, не ойкав, не плакав, не виказував співчуття Даріям (А. Іщук); Оксен батькове женихання не заперечував. Але старий не вірив у те і вважав, що син схвалює женихання тільки про людське око, а в душі ненавидить і осуджує його (Григорій Тютюнник); — Ну, начувайся! —.. Шаблій погрожував для годиться, про людське око (Д. Бедзик); — Прийшов (батько)… про людське око. Він усе робить про людське око .. Аби люди думали, що наша сім’я не розпалась, що в нас усе добре (Є. Гуцало); Михайлові так здавалося: тільки-но помер Франко, як австрійський уряд цілком перестав, хоча б для людського ока, рахуватися з українцями (Р. Іваничук). про о́ко. Він про око також сидів при гостях, забившися у куток на своїм кріслі (І. Франко). 2. Для створення, підтримання певного враження, думки про кого-, що-небудь; удавано, напоказ. (Свояк:) Та се ж про людське око тільки буде, не справді ж ти зламаєш віру (Леся Українка); — Лисячий він хвіст, а не людина. Сам за старшину тягне, а про людське око з голотою приятелює (З. Тулуб); Відбуде своє такий тип, повернувшись, влаштується десь на роботу про людське око, а насправді нічним життям живе (О. Гончар); — Що вона (дружина), не зможе без тебе трохи пожити? .. Зроби про людське око із нею розлучення, кудись відішли (А. Дімаров); Тим часом Максим Кривоніс .. про чуже око одягся в свиту, зайшов до хати (П. Панч). про о́ко. Він рад був удавати про око вільнодумного чоловіка, але в глибині серця .. був забобонний (І. Франко); Сагайдачний гартував козацьке військо в боях та походах, але про око залишався вірний підданець короля Зігмунда (З. Тулуб). про людські́ о́чі. І вже знов весела (про людські очі), а про себе — ні-ні та й гляне на Давида, задумана (А. Головко); // З метою притупити чию-небудь пильність, приховати щось. — То може він про людське око, мамо? — А хиндя його знає (Ю. Збанацький); Про людське око (бандити) одразу ж заарештували старосту і поліцаїв. Насправді разом пили (В. Поліщук); Мар’ян, лише для людського ока, промацує руками перший мішок. З нього вибиваються важкі форми полумисків, глечиків, горнят (М. Стельмах). для о́ка. Гюлле для ока й надалі була замкнута у своїй кімнаті (Олесь Досвітній); Він для ока постачив січку мукою, а клунок кинув на віз у солому. .. І не знатиме (Галька), що в Марушки для нього уже запасено (В. Дрозд). про лю́дські́ о́чі. “А може, і не тиф зовсім? Може, це тільки про людські очі, а насправді…” Він аж скрипнув зубами і таки не дав прорватися в свідомості отій жахливій думці (А. Головко). 3. Удаваний, несправжній і т. ін. Якима Демченка в лісі знайдено з розтятою головою… а всі подумали, що це татарва справила… а не той, хто був йому про людське око приятелем… (Б. Грінченко); Ліс стояв безкраїй і мовчазний. Але та мовчанка була лише про людське око. Лісом ішла весна, тепла, ніжна (Ю. Збанацький).

сторо́ннє (лю́дське́) о́ко. Чужа людина, чужі люди. Телеграма була .. заплутана і для стороннього ока зовсім не зрозуміла (О. Іваненко); З усім криється від стороннього ока (Є. Гуцало); На вузлових станціях його (санітарний поїзд) заганяли на далекі запасні колії, про нього, як могло здатися сторонньому окові, забували (Д. Бедзик); Дві ночі мчались.., ховаючись від людського ока (М. Коцюбинський); сторо́нні (лю́дські́) о́чі. Оксень, почувши цокіт брички, присів у житі, щоб сховатися від сторонніх очей (І. Цюпа); — Чом я не зосталась у матері? Мене б мати сховала од людських очей (І. Нечуй-Левицький).

хова́тися від лю́дсько́го о́ка (від лю́дськи́х оче́й). 1. Ставати невидимим. Коли київські гори курилися туманом, а Дніпро, запнувшись своєю димчатою запоною, ховався від людських очей,— по зеленій оболоні метушилися в тумані щось за тіні (Панас Мирний). 2. Намагатися, щоб ніхто не побачив, не помітив; уникати зустрічі з ким-небудь. Довго сидів (Тетеря) при місяці… Усе щось думав і шепотів сам до себе, а потім, ховаючись від людського ока, ішов спати (Григорій Тютюнник).