людськість

ЛЮ́ДСТВО (всі люди землі, людське суспільство), ЛЮ́ДНІСТЬ, ЛЮ́ДСЬКІСТЬ, ЛЮ́ДСЬКЕ́ ПЛЕ́М'Я, РІД ЛЮ́ДСЬКИ́Й, ЧОЛОВІ́ЦТВО заст. Чи позбудеться колись людність відчуття страху смерті? (П. Коцюба); Людськості найтяжче забути свої мрії, либонь, тяжче, ніж свою реальну історію... (Леся Українка); Усі, хто вигадує й вірить, Мовби боги задля людського племені світ утворили, Надто у мислях своїх правдиві стежки обминають (М. Зеров); Рід людський вже тисячі літ на собі ніс кайдани, підвів же тепер він чоло (Леся Українка); Прийде день великої відради; Чоловіцтво, змучене украй, Ворожду закине братства ради, На землі побачать люди рай (П. Грабовський).

ЛЮ́ДЯНІСТЬ (любов, чуйне ставлення до людини), ГУМА́ННІСТЬ, ГУМАНІ́ЗМ, ЛЮ́ДСЬКІСТЬ, ЛЮДИНОЛЮ́БСТВО книжн., ЛЮДИНОЛЮ́БНІСТЬ рідше, ФІЛАНТРО́ПІЯ книжн. рідше. — Мистецтво скальпеля є вище мистецтво, і воно служить не лише гуманності, але й науці (Д. Бедзик); Теж дивак (професор Таубенфельд)! Мріяв про гуманізм Гете, а кінчив посадою голови товариства "молодих тевтонців" (Ю. Бедзик); Моя любов, як нам гарно бути Людьми, Що горді в людськості своїй (В. Коротич); Людинолюбство дає простір для розвитку всього найкращого в характері людини (з наукової літератури); — Свої вигоди я краще знаю, філантропією займатися не буду, — відрізав Юрій (Ф. Бурлака).