людяно

ЛЮ́ДЯНО (виражаючи приязнь, доброзичливість), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ, ПО-ЛЮ́ДСЬКИ, ПО-ЧОЛОВІ́ЧОМУ розм. Як людяно він (Яць-коваль) дома обходився, яким теплом там віяло, як там усякий радо, весело трудився (І. Франко); — Перш за все треба привітати господаря, коли до нього в хату зайшли, а потім говорити з ним по-людському, а не гримати! — зауважив Дмитро Іванович (Яворницький) (М. Шаповал); — І з нашим братом теж уміли якось по-людськи. В інших — рукоприкладство та мордобій (О. Гончар); Пан такий добрий, ласкавий, заговорить по-чоловічому (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. людяно — лю́дяно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. людяно — Присл. до людяний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. людяно — ЛЮ́ДЯНО. Присл. до лю́дяний 1, 2. Як людяно він дома обходився, яким теплом там віяло, як там усякий радо, весело трудився! (І. Франко); Так і жили панство Карпінські тихо, спокійно. З селянами й слугами поводилися людяно (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. людяно — Лю́дяно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. людяно — ЛЮ́ДЯНО. Присл. до лю́дяний 1. Як людяно він дома обходився, яким теплом там віяло, як там усякий радо, весело трудився! (Фр., XIII, 1954, 61); Коли Груня так людяно вирвала свекруху із злосливого кутка, ..Параска не знала, як їй віддячити (Горд., II, 1959, 285).  Словник української мови в 11 томах