мертвечина

ПА́ДЛО (труп, трупи тварин), ПА́ДАЛЬ, СТЕ́РВО, СТЕРВ'Я́ТИНА розм., ПА́ДЛИНА діал., ПАДАЛИ́ЗНА рідше; МЕРТВЕ́ЧЧИНА (МЕРТВЕЧИ́НА), ЗДОХЛЯ́ТИНА розм., ДОХЛЯ́ТИНА розм. (труп, трупи, м'ясо здохлих тварин). Навіть тварина розуміє, що не можна падлом живитися (З. Тулуб); Де-не-де лежить на полі кінська падаль (А. Шиян); Де стерво, там і круки (прислів'я); Здалека почули (пси) наближення таких створінь, після яких залишаються кості й кінська падлина (переклад С. Масляка); — А візьміть-но за ноги ту падализну та відтягніть отуди в глину (П. Загребельний); Ведмеді не їдять мертвеччини; — Хіба ми не знаємо, як ви недодаєте грошей, годуєте нас собачим м'ясом або здохлятиною (І. Нечуй-Левицький); Тхнуло гниллю, смерділо дохлятиною (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. мертвечина — мертвечи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мертвечина — див. мертвеччина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мертвечина — Мертвота, мертвлячість, цвинтарище, тиша, див. покій  Словник чужослів Павло Штепа
4. мертвечина — МЕРТВЕЧИ́НА див. мертве́ччина.  Словник української мови у 20 томах
5. мертвечина — Мертве́чи́на, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. мертвечина — МЕРТВЕЧИ́НА див. мертве́ччина.  Словник української мови в 11 томах
7. мертвечина — Мертвечина, мертвещина, -ни ж. Мертвечина.  Словник української мови Грінченка