мертвецький

МЕ́РТВИЙ (такий, як у мерця; який нагадує мерця); МЕРТВО́ТНИЙ, МЕ́РТВЕ́ННИЙ, МЕРТВЕ́ЦЬКИЙ, НЕЖИВИ́Й (перев. про обличчя, очі, голос тощо). Усі панни й панії, обважнілі од страху, в одну мить встали. У всіх мертві очі стали живі й пояснішали (І. Нечуй-Левицький); Мертвотна блідість пойняла все її лице (Ю. Мушкетик); Раптом чорні постаті, всі три разом, повернули до нього мертвенні крейдяні обличчя (О. Донченко); Капітан, блідий і холодний, як труп, глядів на Гуртера мертвецькими очима (І. Франко); (Кассандра: (якимсь неживим голосом):) Тут є такі, що іншу втіху знайдуть (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. мертвецький — мертве́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мертвецький — -а, -е. 1》 Такий, як у мерця; власт. мерцеві. Мертвецький сон — міцний, непробудний сон. 2》 перен., рідко. Позбавлений ознак життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мертвецький — див. мертвящий  Словник чужослів Павло Штепа
4. мертвецький — МЕРТВЕ́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Такий, як у мерця; власт. мерцеві. Світло ліхтарні, яку держав [Спориш] у руці, падало скісно на його лице та надавало йому страшенний, мертвецький вираз (І.  Словник української мови у 20 томах
5. мертвецький — Мертве́цький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. мертвецький — МЕРТВЕ́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Такий, як у мерця; власт. мерцеві. Світло ліхтарні, яку держав [Спориш] у руці, падало скісно на його лице та надавало йому страшенний, мертвецький вираз (Фр.  Словник української мови в 11 томах
7. мертвецький — Мертвецький, -а, -е Мертвецкій. Прийшов Нечипір на мертвецький великдень. Кв. І. 263.  Словник української мови Грінченка