мова
МО́ВА (здатність людини говорити, висловлювати свої думки; система звукових і словесно-граматичних засобів, які закріплюють наслідки роботи мислення і є знаряддям спілкування людей; манера говорити), ЯЗИ́К заст., РІЧ розм., СЛО́ВО розм., ГЛАГО́Л ц.-с.; МО́ВЛЕННЯ, БЕ́СІДА діал. (спілкування людей між собою за допомогою органів говоріння; мовна діяльність). Рідна мова — це тисячолітня творчість народу, його душа, характер, його свобода і пам'ять. Скільки є мов на світі — стільки світів на землі (з газети); І возвеличимо на диво І розум наш і наш язик (Т. Шевченко); Еней похнюпивсь, дослухався, Сивилла що йому верзла, Стояв, за голову узявся — Не по йому ся річ була (І. Котляревський); Всі акини давно вважали, що голос і слово людське незрівнянно виразніші за музичний інструмент (Т. Масенко); (Анастасій:) Що ви стоїте? Ідіть же! Проклят той, хто з вас посміє Не слухати мого глаголу!! (М. Костомаров); Петрикові лють бесіду відібрала, стояв, як свічка (Марко Черемшина).
ПРОМО́ВА (публічне виголошення певних інформацій, міркувань тощо), ВИ́СТУП, МО́ВА, СЛО́ВО, РІЧ заст., ОРА́ЦІЯ заст., уроч.; РА́ЦІЯ заст. (вітальна). Промова діяла не гострою фразою, а самою предметністю теми і фактами, проти яких годі було щось заперечити (Є. Сверстюк); Саїд Алі непорушно сидів, слухав потік натяків, шпильок і докорів на свою адресу і, видимо, обмірковував свій останній виступ (І. Ле); Оборонець говорить довго та гарно, а Гнат цілою істотою відповідає на його мову: "так, так"... (М. Коцюбинський); Традиційне вступне слово говорить нинішній директор школи (з газети); Річ держав помічник мера, Перед ратушею ставши, Як проходив гурт поз нього (переклад Лесі Українки); — Ну що, панове! Чув я вашу довгу орацію (І. Франко); Іул, Енеїв як наслідник, похвальну рацію сказав (І. Котляревський).
РОЗМО́ВА (словесний обмін думками між ким-небудь), РОЗМОВЛЯ́ННЯ, БЕ́СІДА, МО́ВА розм., БАЛА́ЧКА розм., БАЛА́КАННЯ розм., ПЕРЕМО́ВА розм., ПРОМО́ВКА заст., ГОВІ́РКА діал., БАЛА́КАНКА діал., ГУ́ТІРКА діал., КОНВЕРЗА́ЦІЯ діал., заст.; ДІАЛО́Г (між двома або кількома особами). За столом чувся гомін, шум, весела розмова, яку може провадити тільки молодіж... (І. Нечуй-Левицький); Тільки ж потім доміркувався, що давніше, ще як був він слабий, ціле розмовляння вів і підтримував він сам, а не Шмідти (А. Кримський); Під буркотання старої матушки велись безконечні бесіди про Тасю (М. Коцюбинський); І вже в нас у хаті ні мови, ні говірки (Марко Вовчок); А вже балачки як почнуться, то чого тільки й не почуєш: і про давнє, і про недавнє, і про трагічне, і про смішне (Я. Баш); Другі півні вже стали співати. Усякі гадки, балакання перейшло (Ганна Барвінок); Він ходив на станцію, дивився на них (бійців), слухав їхню перемову (М. Рудь); "Ото диво! Тільки що була в мене промовка про дочку, а це й сам батько шусть до мене в хату!" (І. Нечуй-Левицький); Кузня мого тата.. була, так сказати, місцем збору, нарад та приязної балаканки для всіх сусідів (І. Франко); Тюрчанки з веселою гутіркою проходили мимо нього (О. Донченко); Мені відходила охота розмовляти на тих годинах, і ціла моя конверзація складалася з коротких відповідей, як хто звертався з питанням до мене (О. Кобилянська); Половець зійшов до води, підкотив штани, повернув носа шаланди в море, притримав за корму, потяг її до себе, люди позіскакували, відбувся діалог (Ю. Яновський). — Пор. балакани́на.
Словник синонімів української мови