мова
Мо́ва. Промова, виступ. Мої панове, сли розважите дальше, що такий високоповажаний архімандрит сьміє подавати за факт такі нісенітниці, як що я мою мову в суботу читав, а крім того, що ту мову мені хто иньший виробив, то можете набрати понятя о способі їх войованя (Є. Пігуляк, Б., 1895, 7, 3)
// пол. mowa -1) мова, мовлення, 2) промова, wygłosić mowę — виголосити промову; порівн. нім. die Sprache — мова; der Sprecher — 1) промовець; 2) диктор; 3) спікер.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.