можна
МО́ЖНА (не заборонено), ДОЗВО́ЛЕНО, ВІ́ЛЬНО. — То вже й словом не можна перекинутися з чоловіком? — невинно знизав плечима Роман (М. Стельмах); Мав Цимбал свої слабості, над якими в Криничках кожному дозволено було потішатись (А. Гончар); Хіба йому не вільно інколи погуляти? (Марко Вовчок).
Словник синонімів української мови