молодцюватий
БРА́ВИЙ (який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю), БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, ХВА́ЦЬКИЙ розм., ГОЛІ́ННИЙ розм., МОЛОДЦЮВА́ТИЙ рідше. — В неї ж наречений є, — нагадує Ганна Остапівна. — Та ще такий бравий, з мотоциклом (О. Гончар); Чорні жупани збігались з червоними та зеленими кунтушами, кидались один на одного, як два бадьористі роздратовані півні (І. Нечуй-Левицький); Так точно, — намагаючись бути по-війському хвацьким, відповів Юрко (В. Собко); (Мар'яна:) Мій таточку коханий, дорогий! Люблю тебе, кохаю і пишаюсь Тобою лиш: голінний лицар ти І велетень душею, — всім заслона! (М. Старицький); До радіовузла ввійшли полковник Іван Сергійович, зі шрамом на щоці, і молодцюватий майор Андрій Савич (П. Автомонов).
БРА́ВИЙ (властивий бравій людині), МОЛОДЕ́ЦЬКИЙ, МОЛОДЕ́ЧИЙ, БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, ХВА́ЦЬКИЙ розм., МОЛОДЦЮВА́ТИЙ рідше. Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи, разом з погонами і форменими ґудзиками, — все надавало йому вигляду картинного й дуже бравого (О. Довженко); Пішов Кирило Тур, похилившись, у своїй відлозі з горбом. Ніхто б не пізнав тепер його молодецької ходи, ні високого стану. Так собі, наче горбатий дід (П. Куліш); — Не люблю я молодої дівчини і тоді, як вона в довгій амазонці летить, ніби завірюха, на баскому коні в бадьористій позі (І. Нечуй-Левицький); Чергові козаки з гиком і хвацьким свистом мчали повз землянки, зганяючи своїх коней до водопою (З. Тулуб); І що то значить — людина полин п'є: в неї й колір обличчя здоровий, і хода пружна, і виправка, всупереч літам, ще молодцювата (О. Гончар).
Словник синонімів української мови